(від фр. situаtion – положення, обстановка) – різке порушення нормальних умов життєдіяльності туристів, виникнення загрози їхньому життю та здоров'ю або нанесення значної шкоди їхньому майну, довкіллю. Може бути викликана природними, техногенними, військовими та іншими процесами. Учасники туристської групи, що знаходиться в умовах автономного існування, повинні представляти, як діяти в тій чи іншій Н.С.

(водн.) – кільцевої водний туристський маршрут, що починається і закінчується в одному і тому ж місці та проходить річками або системою озер. Зазвичай планується так, щоб більша частина шляху проходила вниз за течією річок, а підйоми проводилися на шлюзах та перетаскуванням.

див. туристські навички.

(піш.) (від грец. мikros – маленький та фр. relief, від лат. relevo – пднімаю) – форми рельєфу (горби, ями тощо) з невеликими коливаннями висот.

(альп.) – скупчення уламків гірських порід, що утворюються пересуванням льодовиків.

(від лат. мeridianus – полуденний) – уявна лінія на поверхні земного еліпсоїда, всі точки якої мають однакову географічну довготу і яка проходить через полюси.

(від фр. marche – хід, рух і route – шлях) – ділянка карти вздовж лінії маршруту, яким рухається група. Зазвичай з основи карти копіюється ділянка шириною 1-2 км в обидва боки від лінії руху, на яку в процесі походу наносяться необхідні зміни і доповнення.

горб, підвищення, курган; висока відокремлена вершина, гора в Карпатах.

заплічні ремені рюкзака.

ліс з невисоких дерев і чагарників з викривленими, що стеляться схилами гір, стволами і гілками, що піднімаються вгору. Розвиток К. пов'язаний з сильними вітрами і рясними снігопадами. Часто утворює важкопрохідні зарості (в Карпатах називається – стелюх або жереп).