див. гіпосометричний профіль.

(від грец. όρος – гора, γραφία – писати) – карта, яка характеризує орографію суші та дна Світового океану; на ній показують розміщення, орієнтування і розміри гірських хребтів, уступів, западин, серединно-океанічних хребтів, острівних дуг, каньйонів, жолобів та інших орографічних елементів на фоні узагальненого зображення основних ступенів рельєфу.

(від англ. orientate – орієнтуватися)  – визначення туристом свого місцеположення відносно сторін горизонту за допомогою компасу, карти чи аерофотознімка, а також за місцевими ознаками (орієнтирами), за положенням Сонця, Місяця, зірок та за допомогою радіо-, світлових та звукових орієнтирів.

1. географічні назви, необхідні для знаходження і розпізнавання об’єктів, вказаних на картах; 2. пояснювальні написи, які характеризують зображені на картах об’єкти: а) географічні терміни, які визначають рід географічних об’єктів (море, вулкан, лиман, озеро, гора, пік, урочище, місто, село, станція, пристань, порт, лікарня, стадіон); б) якісні особливості об’єктів, які не виражаються умовними знаками (вказівка на переважаючі породи в лісах, виробнича спеціалізація сільгосппідприємств, склад ван

динамічна система зразків дій суб’єктів (з боку об’єктів, способів, продуктів, умов), яка реалізується і розвивається в регульованих нею актах діяльності суб’єктів по створенню і використанню, яка зберігається, відтворюється і передається від суб’єкта до об’єкта за рахунок навчання (копіювання); об’єктивно існуючий феномен, сформований в суспільно-історичній практиці людини, який передається із покоління в покоління шляхом навчання і залучення суб’єктів до відповідного кола явищ. Носії цієї мови – особи, які вміють складати, читати і розуміти карту, самі карти – тексти цієї мови.

частина (ділянка, район) земної поверхні зі всіма її елементами. До основних елементів М., які відображаються на топографічній карті, відносяться рельєф, гідрографія, рослинний та ґрунтовий покрив, населені пункти, дорожня мережа.

всі розташовані на земній поверхні об’єкти як природного (ліси, річки, болота і т.д., крім елементів рельєфу), так і штучного (населені пункти, окремі будівлі, дороги, канали, сади тощо) походження. Зображаються на топографічних картах відповідними умовними знаками.

(від фр. marche – хід, рух і route – шлях) – розробка і впровадження нового туристського маршруту, формування траси туристської подорожі в просторовому аспекті, визначення географічних точок перебування з урахуванням наявних в певній місцевості туристських ресурсів і умов туристської діяльності.

координатна сітка на топографічних картах, утворена лініями, паралельними до осей координат. Вертикальні лінії проведені паралельно до осьового меридіана зони Гауса, а горизонтальні – паралельно до екватора. Дає можливість визначати на картах прямокутні координати об’єктів або наносити об’єкти на карту за їх прямокутними координатами. Показується на всіх топографічних картах масштабу 1:500000 і крупніше.

(від англ. country – країна, село, місцевість) – різновид етнографічного туризму, ознайомлення з народними традиціями, фольклором, побутом, архітектурою та іншими ментальними цінностями місцевого населення.