(від грец. zone – пояс) – основна закономірність розподілу ландшафтів на поверхні Землі, що полягає у послідовній зміні природних зон, зумовлена характером розподілу променевої енергії Сонця по широті і нерівномірністю зволоження. Г.З. підпорядковані процеси в атмосфері, гідросфері, екзогенні процеси утворення рельєфу, утворення ґрунтів, формування та зміна біосфери. У горах на зональність накладається і заміщає її висотна поясність. У деяких випадках головними у формуванні ландшафту стають не зональні, а місцеві умови (азональність).
При посиланні застосовувати: