Сільський населений пункт, в якому проживає одна чи дві споріднені сім'ї. Утворюється шляхом відокремлення частини землеволодінь в окрему ділянку з виділенням місця для будівництва садиби і допоможних споруд. Зазвичай, працездатне населення переважно займається сільськогосподарським чи лісогосподарським виробництвом. 

Окреме місце займають хутори, населення яких раніше займалось виробництвом гончарних виробів, млинарством, ковальством. Їх локалізація зумовлена наявністю природних ресурсів для відповідного виробництва, а також наявністю джерела прісної води. З огляду на пожежну безпеку їх створювали ізольовано від інших сільських населених пунктів. Переважно на таких хуторах жила одна сім'я. 

З появною рурбанізації виникли хутори, населення яких займається туризмом та/чи рекреацією, а також екофільні поселення - родові помістя.