(від грец. basis – основа) – поверхня, на рівні якої водний потік втрачає свою руйнівну (ерозійну) здатність і нижче якої він вже не може заглибити своє русло. Розрізняють Б.Е. місцевий та загальний. Місцевий відповідає рівню поверхні стоку водотоку, в басейні якого знаходиться конкретна ділянка; загальний – рівень Світового океану.
При посиланні застосовувати: