(від лат. recreatio – відновлення та complex – поєднання, зв'язок) – 1. форма територіальної організації туризму, яка складається з наступних компонентів: природно-рекреаційні ресурси, заклади розміщення та харчування, транспортна інфраструктура, підприємства виробничої та невиробничої сфери, що пов'язані між собою спільною метою – надання якісних рекреаційних послуг. Ефективне функціонування рекреаційних комплексів можливе лише за умови достатнього забезпечення рекреаційними ресурсами, матеріально-технічною базою та дієвого механізму їх створення та функціонування; 2. містобудівне утворення з різноманітним функціональним профілем, яке складаються з рекреаційних закладів, об’єднаних єдиним архітектурно-планувальним вирішенням, загальною просторовою композицією і організацією обслуговування; 3. сукупність рекреаційних закладів місткістю понад 1000 місць, які об’єднані однією функціональною програмою (туризм, лікування, відпочинок).