ФОРТЕЦЯ НОВИЙ МИРГОРОД

Художня реконструкція: Олександр Чорний, 2019 рік

Задніпров’я – край земляних укріплень, на території якого до утворення Нової Сербії діяло більше десяти фортець. Три із них були адміністративними осередками Крилівської, Цибулівської та Архангелогородської сотень. Оскільки остання за площею була найбільшою, то в її межах було зведено ще кілька земляних укріплень, котрі відігравали значну роль у колонізації Задніпров’я вихідцями з Миргородського полку.

У 1750 – 1753 рр. на російсько-польському кордоні на правому березі річки Велика Вись була зведена земляна фортеця Новий Миргород, яка разом із ранішим поселенням Трисяги дали початок місту Новомиргород. Це було правильне п’ятикутне укріплення з п’ятьма бастіонами, обведене сухим ровом з дерев’яними рогатками за ним. На території фортеці розміщувалися дві церкви – дерев’яна та кам’яна (остання закладена восени 1756 року як Собор Святого Миколая), будинок коменданта, склади та гауптвахта. Фортеця Новий Миргород мала двоє в’їздних воріт – з північної та південної сторін укріплення. Через перші можна було виїхати у напрямку Петрівського шанцю, через другі – у сторону Цибулівської фортеці, а згодом ще й у сторону фортеці Святої Єлисавети.

У часи Нової Сербії Новомиргородська фортеця була її адміністративним осередком та центром 1-ї роти Гусарського генерала Хорвата полку, а також резиденцією самого генерал-майора І. С. Хорвата. У 1764 році Новомиргород став полковим центром Чорного гусарського полку.

Академік Й.-А. Гільденштедт, подорожуючи Єлисаветградською провінцією 1774 року, зазначив, що “…вокруг крепости правильными улицами расположены дома жителей, которых здесь может быть около 600”. З 1776 року у фортеці діяла Новомиргородська прикордонна митниця, яка у 1784 році була переведена до села Красносілля. У 1784 – 1795 рр. – у Новомиргороді діяла прикордонна застава.

Фортеця, як географічний об’єкт, наносилася топографами на планах міста Новомиргорода 1820-х – першої половини 1830-х років. В історії військових поселень на півдні України Новомиргород фіксується як центр 7-го поселеного кавалерійського округу Херсонського військового поселення.

До нашого часу фортеця не збереглася. Наприкінці 1830-х – на початку 1840-х роках (під час перебудови міста) укріплення було розплановане, а на його місці облаштований плац. Нині на місці укріплення Новий Миргород розташовані міський парк та центральна площа м. Новомиргорода – районного центру в Кіровоградській області.

Кандидат історичних наук, доцент. Автор близько 100 наукових публікацій, значна частина яких присвячена проблемам історії Кіровоградщини. Коло наукових інтересів: воєнна історія та військова персоналістика ХVІІІ – ХХ століття, битва за Дніпро 1943–1944 рр. Розробки символіки: автор символіки с. Красносілля Олександрівського району Кіровоградської області.