ПЕТРООСТРІВСЬКА ФОРТЕЦЯ

Художня реконструкція: Олександр Чорний, 2020 рік

Задніпров’я – край земляних укріплень. Серед них були твердині, що виконували функції адміністративних осередків Крилівської, Цибулівської та Архангелогородської сотень. У межах останньої було ще кілька фортець, що мали сприяти колонізації Задніпров’я та захищати його населення. У попередньому дописі йшлося про земляне укріплення Новий Миргород, пропонований сьогодні матеріал стосується Петроострівської фортеці.

Петрів Острів – у ХVІІІ столітті так називали територію, утворену південним рукавом річки Великої Висі та її головним руслом (нині у межах села Петроострів Новомиргородського району). Поселення на Петровому Острові за одними даними виникло у 1742 році, за іншими – у другій половині 1743 року. Щодо його назви у документах зустрічаються найменування – Давидівка, Петрів Острів, Петроострівська фортеця, Петрівський шанець. На момент утворення Нової Сербії поселення налічувало близько 100 дворів.

У 1743 році на Петровому Острові була збудована земляна фортеця. Це було чотирикутне укріплення правильної форми з чотирма бастіонами та двома в’їздними воротами, обведене сухим ровом та додатково оснащене дерев’яними рогатками. Фортеця була збудована за підтримки Миргородського полковника Василя Капніста. Ймовірно, що твердиню спроектував інженер-полковник Данило Дебоскет. На території укріплення були збудовані церква, будинок коменданта, казарми. З Петроострівської фортеці можна було виїхати у напрямку Архангелогородської та Цибулівської фортець. Також поряд з фортецею, ближче до річки Велика Вись, був збудований невеликий редут, що виконував роль прикордонної застави. Оскільки у ХVІІІ столітті згаданою річкою проходив російсько-польський кордон, то і застава, і фортеця були прикордонними.

З утворенням Нової Сербії Петроострівська фортеця стала ротним шанцем 3-ї роти Гусарського генерал-майора Івана Хорвата полку, а в 1764 році – ротним шанцем 3-ї роти Чорного гусарського полку, полковий центр якого розміщувався у Новомиргороді.

Фортеця до сьогоднішнього дня не збереглася. Укріплення і поселення поряд з ним дали початок сучасному селу Петроострів Новомиргородського району Кіровоградській області.

Кандидат історичних наук, доцент. Автор близько 100 наукових публікацій, значна частина яких присвячена проблемам історії Кіровоградщини. Коло наукових інтересів: воєнна історія та військова персоналістика ХVІІІ – ХХ століття, битва за Дніпро 1943–1944 рр. Розробки символіки: автор символіки с. Красносілля Олександрівського району Кіровоградської області.