ЧИГИРИНСЬКА ФОРТЕЦЯ

Художня реконструкція: Олександр Чорний, 2020 рік

Чигирин – гетьманська столиця і місто, яке в середині – другій половині ХVІІ століття було символом боротьби Богдана Хмельницького і його сподвижників за побудову української держави Гетьманщини. Головною твердинею міста була Чигиринська фортеця, збудована на Кам’яній горі, що височіє над Тясмином. Нині вона більше відома під назвою Богданова гора.

Укріплення було закладене у 1589 році. Його будівництвом опікувався черкаський староста Олександр Вишневецький. Саме він заклав фортецю на Кам’яній горі, яка мала стати опорним пунктом на півдні Київського воєводства для контролю татарського шляху. Первинний вигляд твердині невідомий. Пізніші описи повідомляють, що це було укріплення з дерев’яною огорожею та трьома баштами, одна з яких була надбрамною.

У 1648 році фортеця перейшла під владу Богдана Хмельницького і стала цитаделлю гетьманської столиці. У 1660-х роках твердиня була перебудована та стала укріпленням бастіонного типу, трикутної форми з кам’яними бастіонами на кутах. Куртини фортеці були земляними, армованими дерев’яним каркасом, подекуди укріплені мурованими конструкціями. До того ж куртини були увінчані палісадом з дубових колод. На території твердині були розташовані дерев’яна Миколаївська церква, порохові склади, кордегардія, комори, будинок коменданта.

У 70-х роках ХVІІ століття фортеця стала місцем довкола якого розгорталися події Чигиринських походів. Напередодні другого походу 1677–1678 рр. твердиня була додатково укріплена за проектом Патріка Гордона. З південної сторони твердині було добудовано земляний кронверк – зовнішня фортифікаційна споруда з одного бастіону та двох напівбастіонів на флангах, що мала служити посиленням фортечного фронту.

Фортеця до сьогоднішнього дня не збереглася. Після того, як укріплення було взяте в облогу турками під час другого Чигиринського походу, 10 серпня 1678 року воно було підірване за розпорядженням Патріка Гордона, який командував його обороною. У результаті вибуху твердиня була зруйнована, й після того не відбудовувалася як військовий об’єкт.

У 1989–1990 рр. на Богдановій горі було проведено археологічні дослідження, під час яких виявлено залишки бастіону Дорошенка. У 2007 році з метою музеєфікації об’єкта кам’яний бастіон було відбудовано.

Кандидат історичних наук, доцент. Автор близько 100 наукових публікацій, значна частина яких присвячена проблемам історії Кіровоградщини. Коло наукових інтересів: воєнна історія та військова персоналістика ХVІІІ – ХХ століття, битва за Дніпро 1943–1944 рр. Розробки символіки: автор символіки с. Красносілля Олександрівського району Кіровоградської області.