(рум. aclauza) – гідротехнічна споруда, гребля, гать, які будували на річках Українських Карпат. Використовувались переважно для сплавляння лісу – проходження плотів (бокорів) маловодними гірськими річками. Вище К. утворювалося водосховище, на якому формували плоти. К. були обладнані спеціальними воротами-шлюзами. Для спуску води з плотом та плотогонами (бокорашами) шлюз відкривали, і вода з водосховища бурхливим потоком мчала вниз, несучи зі собою пліт. Завдяки цьому пліт допливав до іншої клявзи або до достатньо повноводної річки, якою він міг без перешкод рухатися в долину. Така система діяла увесь рік, за винятком деяких зимових місяців. Донині в Карпатах частково збереглося лише декілька К., такі як Перкалаб у верхів'ях Білого Черемошу, Лостунь та Балтагул  на Чорному Черемоші.