Шовковий шлях

Трансконтинентальні торговельні маршрути від Китаю (постачальника шовку) через Середню Азію до Візантії та арабських держав у Месопотамії. На пізньому етапі існування до цієї торгівлі також долучилася Генуя і Венеція. 

Існував з І по ХІІІ ст. (перерва з Х по ХІІ ст.).

На ньому у містах існували колонії купців, які здійснювали торгівлю та виступали посередниками між кінцевими споживачами. Таким чином формувався окремий квартал торгівлі у міський забудові. 

Найбільший розквіт припав на період існування Монгольської імперії, яка запровадила єдиний політичний лад на всьому маршруті. У цей час одне з його відгалужень проходило частково по території сучасної України та мало кінцевий пункт у м. Каффа (сучасна Феодосія), де генуезькі купці виступали посередниками. 

Термін впровадив  Ф. Ріґтофен (1877).

При посиланні застосовувати:

Шовковий шлях / Савчук І.Г. // Словник суспільної географії. — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://geohub.org.ua/node/5536 (дата звернення: 10.12.2024)

Савчук Іван Григорович — кандидат географічних наук, автор і співавтор 6 наукових монографій, низки карт у "Національному атласі України" (2007) й "Історичному атласі України" (2015), 173 наукових публікацій. Науковий консультант "Екологічної енциклопедії" (2007-2008), автор статей у "Великій український енциклопедії" (2020). Автор і співавтор підручників і атласів з географії для загальноосвітніх навчальних закладів (2017-2019). Основні напрями досліджень: економічна географія і геоекономіка, геоісторія і геополітика, країнознавство.