Наукова концепція впливу факторів виробництва і зовнішньої торгівлі на економічний розвиток.

Ґрунтується на передумовах:

• дві країни виробляють два товари;
• використовується однакова технологія;
• зовнішня торгівля веде до вирівнювання цін на товари у цих країнах.

Акцентує увагу на достатність потенціалу-4 та розвитку технологій у країнах, що беруть участь у зовнішній торгівлі. Перше впливає на надлишок, а друге на інтенсивність використання факторів виробництва. Вважається, що країни намагаються експортувати товари, у виробн. яких інтенсивно використовуються відносно надлишкові фактори виробництва. Тому власники останніх виграють від зовнішньої торгівлі й міжнародній торгівлі має тенденцію до вирівнювання факторних пропорцій. Взаємозв’язок цін та факторів виробництва показано в ефекті Столпера–Самуельсона.

З позицій неолібералізму обґрунтовує міжнародну спеціалізацію через ефект Рибщінського.

Дивись також парадокс Леонтьєва.

Розвинули Е. Гекшер і Б. Олін (1933).