Державна політика з поширення та підтримки використання української мови та культури у всіх сферах життя суспільства.
Її впровадження сприяє консолідації української нації.
Уперше була запроваджена під час становлення українських державних утворень у 1918 - 1921 рр. як складова національної культурної політики як форми утвердження політичної незалежності. За Берестейською угодою (1918) мала бути реалізована у програмованому у складі Австро-Угорщини новому коронному краї з етнічних українських земель у складі Цислетанії. Реально запроваджена після проголошення ЗУНР на теренах, які контролювала ця держава. У 1921 - 1931 рр. була офіційною політикою УСРР як інваріант радянської політики корінізації.
Відновлена зі постанням незалежності України (1991) як офіційна державна політика.
При посиланні застосовувати: