Технополіс

від давньогрецького - techo – техніка + polis – місто.

Просторова форма поєднання в одному місті НДДКР (ВНЗ з технічним профілем та НДІ) та підприємств (технопарк), які впроваджують інновації у виробництво на базі перехресного зростання, в єдиний цілісний суспільно-територіальний комплекс.

Основне завдання – швидке впровадження інновацій і створення робочих місць.

Один з елементів сучасного геоекономічного каркасу, який виникає у рамках дифузної індустріалізації галузей нет-економіки внаслідок процесу виробничої кооперації та спеціалізації викликаних дією мондіалізму.

Теорію технополісів розробили М. Кастельс і П. Голл (1994).

При посиланні застосовувати:

Технополіс / Савчук І.Г. // Словник суспільної географії. — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://geohub.org.ua/node/5282 (дата звернення: 15.07.2026)