Частина геопростору, що є «емпіричним рефрентом загальнонаукового поняття “простір”» (Липец, 1979) та “географічна специфікація простору” (Василевскиий, Полян, 1978), яка якісно обмежена за вертикаллю й кількісно горизонтально, що дозволяє створювати двохвимірні моделі дійсності (карти).

У широкому сенсі – специфічний тримірний континуум простору.

У вузькому сенсі – суходіл (дивись геоторія).

Онтологічна категорія географії.

У геополітиці й політичній географії залежно від форми контролю виділяють таки види території:

• національну;
• спірну;
• окуповану;
• нейтральну;
• зі спеціальним статусом.

У міжнародному праві територія виступає відповідником геоторії.

Дивись державна територія.