пісенний жанр, що виник в середині XX століття в СРСР, переважно в туристському середовищі. Його виражальними засобами та характерними рисами стали: смислове і якісне навантаження на поетичний текст; природність, мелодійність та гармонічна функціональність музичного матеріалу; настрій довірливого спілкування; камерність виконання; ідеалістична, ліберальна спрямованість. Особливість А.П. – виконання творів авторами у власному супроводі (найчастіше ­– під гітару), в туристському варіанті – біля багаття.