від англійського сluster – скупчення, згусток.
Термін має кілька тлумачень у географії.
1. у математичних методах – сукупність значень виборки, згрупованих за подібністю прояву значення певної ознаки чи ознак. Виділяється у рамках кластерного аналізу.
2. в економічній географії – підприємства одного сектора економіки, які мають високий рівень конкурентоспроможності-2 і локалізовані у певній низовій мікрорайонній територіальній системі. Це "сконцентровані за географічною ознакою групи взаємопов’язанних компаній, спеціалізованих постачальників, постачальників послуг, фірм відповідних галузях, а також пов’язаних з їх діяльністю організацій (наприклад, університетів, агенств зі стандартизації, а також торговельних об’єднань) у певних областях, конкуріючих, але водночас і виконуючих спільну роботу”, при цьому ця “система взаємопов’язаних фірм й інституцій, є у цілому більше простої суми своїх складових” (Портер, 2003).
У широкому сенсі теж саме, що СПЛ.
Термін запровадив М.Е. Портер (1998).
3. у країнознавстві – “сектор діяльності на національному... чи на регіональному рівні” (Pommier, 2002);
4. у географії промисловості – в інноваційній теорії довгих хвиль Дж. Шмуклера (1972) хвиля нововведень, що пов’язана з певним технічним способом виробництва.
- Портер М. Э. Конкуренция. – М., 2003. – С. 206, 275.
- Pommier P. Les systèmes productifs locaux. – Paris, 2002. – Р. 77.
- Schmookler J. Patents, Invention and Economic Change. – Cambridghe, 1972.
При посиланні застосовувати: