Термін має кілька тлумачень у географії.
- у країнознавстві – з позицій світосистемного підходу – розвиток господарських відносин у рамках економіки-світу з метою нескінченного накопичення капіталу шляхом поділу праці у межах економіки-світу і «колоніальної ринкової експансії та якісної технічної раціоналізації операцій накопичення» (Дерлугьян, 2006), при цьому він намагається встановити монополію на ринку (переважно у формі квазімонополії чи олігополії) та існує різноманіття організації та оплати праці від примусового до роботи за угодою та соціальні протест включає у себе не лише боротьбу між пролетарями і буржуазією та держави не є ізольованими автономними утвореннями (Валлерстайн, 2006).
- у радянській економічній географії – наступає відразу після феодалізму, основою господарства є фабрична форма організації виробництва, суспільні процеси характеризуються боротьбою класів пролетарів і буржуазії, економічна база визначає політичну і культурну надбудову.
Стадії розвитку капіталізму (Меньшиков, Клименко, 1989):
- домонополістична;
- монополістична;
- державно-монополістична (дивись державний капіталізм);
- транснаціональна.
3. в англо-саксонській географії є кілька тлумачень.
Дві основні моделі капіталізму – “англо-саксонська” і “рейнська” (Michel, 1991)
Перша модель – економіка вільного ринку, друга – координована ринкова економіка.
Типологія інституціональних форм капіталізму (Amable, 2005):
- вільний ринок (велика конкуренція, низька зарплатня і рівень освіти більшості найманої робочої сили при незначному впливові фінансового сектору на реальну економіку);
- “соціал-демократичний” (скандинавські країни – велика гнучкість ринку праці, сильний захист працюючих і високі зарплатні при постійній перепідготовці кадрів);
- азіатський (банківська система має тісні зв’язки з великими підприємствами, при довічному наймі і обмеженому соціальному захисті і високому рівні освіти);
- середземноморський (домінуюча роль банків, сильний захист працюючих, при слабкій системі освіти і невисокій зарплаті);
- континентальної Європи (змішана система “соціал-демократичного” і середземноморського типу).
- Валлерстайн И. Миросистемный анализ: введение. – М., 2006. – С. 77, 80, 86.
- Дерлугьян Г. Самый неудобный теоретик / И. Валлерстайн. Миросистемный анализ: введение. – М., 2006. – С. 19-31.
- Меньшиков С.М., Клименко Л.А. Длинные волны в экономике. Когда общество меняет кожу. – М., 1989. – С. 57.
- Michel A. Capitalisme contre capitalisme. – Paris, 1991.
- Amable B. Les cinq capitalismes. Diversité des systèmes économiques et sociaux dans la mondialisation. – Paris, 2005.
- Hall P.A., Soskice D.W. Varieties of Capitalism : The institutional foundations of comparative advantage. – Oxford, 2001
- Le capitalisme aime la diversité // Science Humaines. – 2005. – №161. – P. 66-67.
При посиланні застосовувати: