Термін має кілька тлумачень у географії.

1. водний канал – гідротехнічна споруда з подачі води у певному заданому напрямку.

За типом поєднання:

• океанічні (наприклад, Панамський канал, Панама);
• морські (наприклад, Кільський канал, ФРН);
• озерні (наприклад, Біломорканал, РФ);
• річкові (наприклад, канал Волга–Дон, Росія)
• змішаний тип (ріка-озеро (наприклад, Волго–Балтійський канал, РФ);
• ріка-море (наприклад, Південний канал, Франція);
• ріка-океан (наприклад, Лідсько–Бристольський канал, СК).

За важливістю:

• стратегічний (наприклад, Суецький канал, Єгипет);
• міждержавний (наприклад, Сайменський канал, Росія–Фінляндія);
• загальнодержавний (наприклад, Середньонімецький канал, ФРН);
• регіональний (наприклад, Дніпровсько–Бузький канал, Білорусь);
• місцевого значення (наприклад, Коринфський канал, Греція).

2. меліоративний (іригаційний (дивись іригація) і осушувальний) – направлений на покращення якості ґрунтів  (наприклад, Великий Ферганський канал, Узбекистан);

3. водогін – для стабільного забезпечення питною водою населення-1 і промисловості (наприклад, канал Дніпро–Донбас, Україна).

4. суходільний канал – коридор-3, що з’єднує два океанічні узбережжя (проект Теунтепекського суходільного каналу, Мексика).