Канал

Термін має кілька тлумачень у географії.

1. водний канал – гідротехнічна споруда з подачі води у певному заданому напрямку.

За типом поєднання:

  • океанічні (наприклад, Панамський канал, Панама);
  • морські (наприклад, Кільський канал, ФРН);
  • озерні (наприклад, Біломорканал, РФ);
  • річкові (наприклад, канал Волга–Дон, Росія)
  • змішаний тип (ріка-озеро (наприклад, Волго–Балтійський канал, РФ);
  • ріка-море (наприклад, Південний канал, Франція);
  • ріка-океан (наприклад, Лідсько–Бристольський канал, СК).

За важливістю:

  • стратегічний (наприклад, Суецький канал, Єгипет);
  • міждержавний (наприклад, Сайменський канал, Росія–Фінляндія);
  • загальнодержавний (наприклад, Середньонімецький канал, ФРН);
  • регіональний (наприклад, Дніпровсько–Бузький канал, Білорусь);
  • місцевого значення (наприклад, Коринфський канал, Греція).

2. меліоративний (іригаційний (дивись іригація) і осушувальний) – направлений на покращення якості ґрунтів  (наприклад, Великий Ферганський канал, Узбекистан);

3. водогін – для стабільного забезпечення питною водою населення-1 і промисловості (наприклад, канал Дніпро–Донбас, Україна).

4. суходільний канал – коридор-3, що з’єднує два океанічні узбережжя (проект Теунтепекського суходільного каналу, Мексика).

При посиланні застосовувати:

Канал / Савчук І.Г. // Словник суспільної географії. — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://geohub.org.ua/node/3852 (дата звернення: 15.07.2021)

Савчук Іван Григорович — кандидат географічних наук, автор і співавтор 6 наукових монографій, низки карт у "Національному атласі України" (2007) й "Історичному атласі України" (2015), 173 наукових публікацій. Науковий консультант "Екологічної енциклопедії" (2007-2008), автор статей у "Великій український енциклопедії" (2020). Автор і співавтор підручників і атласів з географії для загальноосвітніх навчальних закладів (2017-2019). Основні напрями досліджень: економічна географія і геоекономіка, геоісторія і геополітика, країнознавство.