Велика держава, яка складається з країн і територій.
Має такі голові риси:
- територіальну єдність, що проявляється через зосередження влади у руках її голови;
- титульну націю при етнічній гетерогенності;
- чітко окреслені міждержавні кордони.
Характерною особливістю суспільних процесів є ізоляціонізм та спроба встановлення автаркії на стадії розквіту.
Основою політики імперії є теза Костянтина Багрянородного “devide ed imeria” – “розділяй і володарюй”.
Ґрунтується на переконанні титульної нації у своїй зверхності над іншими народами імперії та наявності зовнішньої загрози її існуванню (ситуація “облога фортеці”).
Для стадії занепаду є характерним максимальна територіальна поширеність культурного впливу імперії. Занепад виникає через постійне зростання витрат на утримання війська, що призводить до вилучення з виробництва та обігу коштів і як наслідок до технологічного відставання імперії, надмірного споживання панівним класом, особливо предметів розкоші. Усе це зумовлює значні територіальні диспропорцій і призводить до відставання інфраструктури від потреб цивільної економіки
Види імперій:
1. колоніальна – сукупність залежних територій, що підпорядковані метрополії-2 (внутрішні і зовнішні).
За стадіями розвитку виділяють:
торговельну імперію, де певна держава встановлює свою гегемонію над певною територією поза своїми межами, завдячуючи зовнішній торгівлі. Для цього створюються пункти-9 цієї держави у стратегічних точках (наприклад, Нідерландська колоніальна імперія періоду розквіту).
внутрішня – захоплення великих територій з метою розширення ринків збуту товарів та отримання виключного права першості у розробках сировинних ресурсів залежних територій (наприклад, Російська імперія);
2. континентальна – супердержава із хатерленду, що контролює свій рімленд;
3. номінальна – імперія-2 у стадії занепаду (наприклад, Священна Римська імперія германської нації у XVIII ст.);
4. імперія світова (універсальна) – імперія-1, що має залежні території у різних частинах світу-1 (наприклад, Британська імперія-1 у період розквіту);
Частина офіційної назви окремих держав (наприклад, Центральноафриканська імперія).
- Moreau Defarges Ph. Les grands concepts de la politique internationale. – Paris, 1995. – P. 49-52.
При посиланні застосовувати: