Геоекономічна концепція, яка з позицій біхевіоризму аналізує дії окремих країн.
В її основі покладено метод стандартизованої формалізації дій країн–гравців у відповідності з положеннями теорії імовірності.
При її застосуванні, насамперед, виходять з принципу рівноваги сил, що є наслідком парадигми гегемонічної стабільності, який витікає з практики взаємодії між країнами (дивись також оптимум Парето, правило Тінберґена, принцип рівня невизначеності, Стаккельберґа, Кюрі, рівноваги Неша та універсалізму).
В її рамках розвинулись концепція “десяти чинників сили” і геометрії сил.
При посиланні застосовувати: