Економічна географія

Частина суспільної географії, яка досліджує просторові аспекти (предмет економічної географії)  на форми організації господарства (об’єкт економічної географії).

У Московському державному університеті імені Михайла Ломоносова вважають, що це “наука про закономірності розміщення, поєднання і взаємодії виробничих сил у процесі використання географічного середовища на різних етапах суспільно-історичного розвитку. Таким чином, предметом економічної географії є виробничі сили суспільства” (Социально-економическая..., 2003). При цьому “територіальний поділ праці є об’єктивною основою системного аналізу в економічній географії” (Саушкин, 1973), адже національна економіка є “основною таксономічною одиницею економіко-географічного дослідження” (Маергойз, 1986).

Джерела:
  1. Блій Г. де, Муллер П. Географія: світи: регіони, концепти. – Київ, 2004. – С. 40.
  2. Маергойз И.М. Территориальная структура хозяйства. – Новосибирск, 1986. – С. 22.
  3. Саушкин Ю.Г. Экономическая география: история, теория, методы, практика. – М.. 1973. – С. 350.
  4. Социально-экономическая география зарубежного мира / Под. ред. В.В. Вольского. – М., 2003. – С. 4.

При посиланні застосовувати:

Економічна географія / Савчук І.Г. // Словник суспільної географії. — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://geohub.org.ua/node/3591 (дата звернення: 08.11.2024)

Савчук Іван Григорович — кандидат географічних наук, автор і співавтор 6 наукових монографій, низки карт у "Національному атласі України" (2007) й "Історичному атласі України" (2015), 173 наукових публікацій. Науковий консультант "Екологічної енциклопедії" (2007-2008), автор статей у "Великій український енциклопедії" (2020). Автор і співавтор підручників і атласів з географії для загальноосвітніх навчальних закладів (2017-2019). Основні напрями досліджень: економічна географія і геоекономіка, геоісторія і геополітика, країнознавство.