Частина суспільної географії, яка досліджує просторові аспекти (предмет економічної географії) на форми організації господарства (об’єкт економічної географії).
У Московському державному університеті імені Михайла Ломоносова вважають, що це “наука про закономірності розміщення, поєднання і взаємодії виробничих сил у процесі використання географічного середовища на різних етапах суспільно-історичного розвитку. Таким чином, предметом економічної географії є виробничі сили суспільства” (Социально-економическая..., 2003). При цьому “територіальний поділ праці є об’єктивною основою системного аналізу в економічній географії” (Саушкин, 1973), адже національна економіка є “основною таксономічною одиницею економіко-географічного дослідження” (Маергойз, 1986).
- Блій Г. де, Муллер П. Географія: світи: регіони, концепти. – Київ, 2004. – С. 40.
- Маергойз И.М. Территориальная структура хозяйства. – Новосибирск, 1986. – С. 22.
- Саушкин Ю.Г. Экономическая география: история, теория, методы, практика. – М.. 1973. – С. 350.
- Социально-экономическая география зарубежного мира / Под. ред. В.В. Вольского. – М., 2003. – С. 4.
При посиланні застосовувати: