Просторове відношення одного економічного об’єкта до інших, що розташовані поза ним і впливають на його розвиток.
Змінюється в історії (історична категорія).
Складова суспільно–географічного положення.
При його аналізі окремо досліджують територіальну композицію і контрастність.
З позицій системно-структурного підходу (Трейвиш, 1978) його “можна розглядати як сукупність мінливих зовнішніх територіальних умов розвитку і функціонування цієї економічної системи”, який “можна розглядати не тільки як чинник, але й як важливий територіальний ресурс”.
Класи економіко-географчного положення (Лаппо, 1969): “відношення до галузей, елементів і ареалів суспільного виробництва; відношення до економічних зв’язків, їх ліній і фокусам та інтегральні відношення різного масштабу”.
Сукупність сусідських економіко-гоеграфічних положень створює мозаїчність територіальної структури (Трейвиш, 1978).
Для його виміру застосовують коефіцієнт рангової кореляції Кендалла (Suwan-achariya, 2020).
- Трейвиш А.И. Экономико-географическое положение и территориальная организация хозяйства (отношение понятий и направлений географических исследований) / Территориальная организация народного хозяйства СССР (Тезисы докладов І Всесоюзного совещания 1978 г.). – Л.-М., 1978. – С. 21-24.
- Suwan-achariya Ch. Location of Economic Geography and Development of the Southern Border Provinces // National Interest academic journal. - 2020. - № 1. - Р. 29.
При посиланні застосовувати: