Економіка–світ

із французького économie–monde.

Економіка автономна протягом певного тривалого просторово-часового періоду частина світу-1. що складається з окремих політичних (держави та їх складові) і культурних одиниць (етнічні, релігійні і культурні ареали) між якими є поділ праці (основа економіки-світу) та відбувається обмін важливими товарами і переміщується праця і капітал (дивись нерівний обмін і теорія «центр-периферія»).

Утворює глобальну соціально-економічну систему. «Циклічні коливання світоекономіки визначаються природним ходом розвитку провідних галузей промисловості, тобто поступовим розпадом квазімонополій» (Валлерстайн, 2006).

Три принципи світовосистемного аналізу (Валлерстайн, 2006) полягають в обранні в якості одиниці аналізу економіки-світу, що вивчається у рамках єдинодисциплінарного підходу та ідеографії у певному змінному просторово-часовому континуумі.

Домінування певної країни у кожній еономіці-світі з позицій системно-структурного підходу і на основі концепції “центр–периферія” дозволяє поділити світ-1 на окремі регіони відповідно до ступеня залежності від центру-5,6 (Валлерстайн, 1980).

У цій концепції держави (країни) не є об’єктом чи окремою одиницею вивчення. Панпланетарні економічні відносини перетворюють світове господарство в єдине ціле на основі капіталістичного способу виробництва.

Капіталістична організована економіка-світ спирається на організацію і контроль над товарним обігом в її рамках при одночасному збереженні національних держав, що конкурують між собою щодо залучення мобільного космополітичного капіталу та унеможливлюють встановлення замість економіки-світу світу-імперії (Дерлугьян, 2006). «Вважається, що характерною рисою капіталістичної світо-системи є осевий поділ праці між центральними (ядровими) і периферічними (периферійними) виробничими процесами: обмін завжди відбувався на користь тих, хто був задіяний у виробничих процесах ядра. <…> В світосистемному аналізі поняття «ядро-переферія» є відносним, не слід… матеріалізувати їх» (Валлерстайн, 2006).

Країни поділяються, у відповідності до їх розміщення щодо світової геоекономічної вісі, на центр (дивись метрополітенський архіпелаг світу), напівпериферію і периферію, причому перший завжди знаходиться в привілейованому положенні стосовно другої.

Виходячи із самої сутності економіки-світу держави, що входять до складу центру світу, експлуатують периферію.

Економіка-світ – “фрактальний комплекс тотальностей окремих економік світу” (Kébabdjian, 1994).

Сучасна економіка-світ є капіталістичною економікою, що виникла в XVI ст. у Західній Європі та поширилася на весь світ-1 (Валлерстайн, 2006).

Концепцію економіки-світу розробили Ф. Бродель (1969) й І. Валлерстайн (2006).

Термін вперше вжив Ф. Бродель (1949).

Джерела:
  1. Дерлугьян Г. Самый неудобный теоретик / И. Валлерстайн. Миросистемный анализ: введение. – М., 2006. –  С. 30.
  2. Валлерстайн И. Миросистемный анализ: введение. – М., 2006. – С. 97, 79 і 82-84, 76, 85.
  3. Kébabdjian G. L’économie mondiale. Enjeux nouveaux, nouvelles thèories. – Paris, 1994. – Р. 130.

При посиланні застосовувати:

Економіка–світ / Савчук І.Г. // Словник суспільної географії. — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://geohub.org.ua/node/3585 (дата звернення: 16.07.2021)

Савчук Іван Григорович — кандидат географічних наук, автор і співавтор 6 наукових монографій, низки карт у "Національному атласі України" (2007) й "Історичному атласі України" (2015), 173 наукових публікацій. Науковий консультант "Екологічної енциклопедії" (2007-2008), автор статей у "Великій український енциклопедії" (2020). Автор і співавтор підручників і атласів з географії для загальноосвітніх навчальних закладів (2017-2019). Основні напрями досліджень: економічна географія і геоекономіка, геоісторія і геополітика, країнознавство.