із французького économie–monde.

Економічна система, автономна протягом певного тривалого просторово-часового періоду, частини світу-1, що складається з окремих політичних (держави та їх складові) і культурних одиниць (етнічні, релігійні і культурні ареали) між якими є поділ праці (основа економіки-світу) та відбувається обмін важливими товарами і переміщується праця і капітал (дивись нерівний обмін і теорія «центр-периферія»).

Утворює глобальну соціально-економічну систему. «Циклічні коливання світоекономіки визначаються природним ходом розвитку провідних галузей промисловості, тобто поступовим розпадом квазімонополій» (Валлерстайн, 2006).

Три принципи світовосистемного аналізу (Валлерстайн, 2006) полягають в обранні в якості одиниці аналізу економіки-світу, що вивчається у рамках єдинодисциплінарного підходу та ідеографії у певному змінному просторово-часовому континуумі.

Домінування певної країни у кожній економіці-світі з позицій системно-структурного підходу і на основі концепції “центр–периферія” дозволяє поділити світ-1 на окремі регіони відповідно до ступеня залежності від центру-5,6 (Валлерстайн, 1980).

У цій концепції держави (країни) не є об’єктом чи окремою одиницею вивчення. Панпланетарні економічні відносини перетворюють світове господарство в єдине ціле на основі капіталістичного способу виробництва.

Капіталістична організована економіка-світ спирається на організацію і контроль над товарним обігом в її рамках при одночасному збереженні національних держав, що конкурують між собою щодо залучення мобільного космополітичного капіталу та унеможливлюють встановлення замість економіки-світу світу-імперії (Дерлугьян, 2006). «Вважається, що характерною рисою капіталістичної світо-системи є осевий поділ праці між центральними (ядровими) і периферічними (периферійними) виробничими процесами: обмін завжди відбувався на користь тих, хто був задіяний у виробничих процесах ядра. <…> В світосистемному аналізі поняття «ядро-переферія» є відносним, не слід… матеріалізувати їх» (Валлерстайн, 2006).

Країни поділяються, у відповідності до їх розміщення щодо світової геоекономічної вісі, на центр (дивись метрополітенський архіпелаг світу), напівпериферію і периферію, причому перший завжди знаходиться в привілейованому положенні стосовно другої.

Виходячи із самої сутності економіки-світу держави, що входять до складу центру світу, експлуатують периферію.

Економіка-світ – “фрактальний комплекс тотальностей окремих економік світу” (Kébabdjian, 1994).

Сучасна економіка-світ є капіталістичною економікою, що виникла в XVI ст. у Західній Європі та поширилася на весь світ-1 (Валлерстайн, 2006).

Концепцію економіки-світу розробили Ф. Бродель (1969) й І. Валлерстайн (2006).

Термін вперше вжив Ф. Бродель (1949).