Екзогенна економіка

від російського экзогенная экономика.

Ареали гірничо-добувної промисловості чи плантаційного господарства, що працюють безпосередньо на світовий ринок і належать монополіям та є мало пов’язані чи зовсім не мають господарських зв’язків із національною економікою.

Типи експортно-орієнтованих територій екзогенної економіки (Ростишевский, 1978):

  1. моноспеціалізовані – ареали плантацій та видобування мінеральної сировини, що прямо залежать від попиту на світовому ринку та найменш пов’язані з національною економікою (наприклад, кавові плантації у країнах Карибського басейну);
  2. експортно-орієнтовані виробництва, що зумовлюють позитивну трансформацію територіальної системи господарства країни (наприклад, Мідний пояс у Замбії);
  3. нафтовидобувні райони у малих за чисельністю населення-1 країнах, що за рахунок її експорту розбудовують сучасну національну економіку (наприклад, ОАЕ);
  4. експортно-орієнтований сектор у країнах периферії, що виник у наслідок перенесення виробництва з країн ядра економіки-світу (наприклад, комп’ютерне виробництво у Малазії).

Термін запровадив М. Ростишевський (1974).

Джерела:
  1. Сдасюк Г.В. Территориальная структура хозяйства и региональные аспекты развития // Итоги науки и техники. Серия «География зарубежных стран». – Т. 7. «Современные проблемы географии развивающихся стран», 1979. – С. 92-93.
  2. Ростишевский М. Вопросы территориальной структуры хозяйства в развивающихся странах // Изв. АН СССР. Сер. геогр. – 1974. – № 4.
  3. Rosciszewski M. The role of areas with predominance of external functional links in development of the Third World / Developing Countries: Problems of Spatial Structure of economy. – M., 1978.

При посиланні застосовувати:

Екзогенна економіка / Савчук І.Г. // Словник суспільної географії. — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://geohub.org.ua/node/3573 (дата звернення: 17.07.2021)

Савчук Іван Григорович — кандидат географічних наук, автор і співавтор 6 наукових монографій, низки карт у "Національному атласі України" (2007) й "Історичному атласі України" (2015), 173 наукових публікацій. Науковий консультант "Екологічної енциклопедії" (2007-2008), автор статей у "Великій український енциклопедії" (2020). Автор і співавтор підручників і атласів з географії для загальноосвітніх навчальних закладів (2017-2019). Основні напрями досліджень: економічна географія і геоекономіка, геоісторія і геополітика, країнознавство.