Окремий суб’єкт міжнародного права, що має всю повноту політичної влади (суверенітет) над населенням-1, яке мешкає на окремій ділянці поверхні Землі (національна територія).

Найважливіші атрибути держави:

• контроль над грошовим обігом на своїй території (дивись монетарний суверенітет);
• доступом до національного ринку чи виходу на зовнішній ринок;
• законне право насилля і використання військової сили у своїх межах;
• наявність власного соціально-економічного законодавства та ефективність збору обов’язкових державних платежів, податків і зборів.

У світі-1 діють принцип рівності держав у дипломатичній сфері і принцип невтручання у внутрішні справи.

Виділяють визнані та невизнані держави міжнародним співтовариством (дивись також країна).

Кожна держава встановлює правила (Валлерстайн, 2006):

• перетину державного кордону для виробничих факторів;
• права власності у своїх межах;
• найму і розміру винагороди за працю для найманих працівників;
• розмір і форми нагромадження і використання видатків юридичними особами, монополізації певних сегментів національного ринку;
• збору та перерозподілу обов’язкових державних платежів, податків і зборів;
• впливу на юридичних осіб за своїми межами у рамках міжнародного співтовариства. 

За охопленням території виділяють:

• найбільші (максимальна держава сучасності – Росія);
• великі;
• середні;
• невеликі;
• мікродержави (найменша держава сучасності – Ватикан).

За чисельністю громадян виділяють окремо найбільші держави (понад 100 млн. осіб – максимум в Індії).