(від лат. systema – утворення та structura – побудова, розміщення) – напрямок методології наукового дослідження, в основі якого лежить розгляд об'єкта як цілісної множини елементів і сукупності відносин й зв'язків між ними. При цьому системний підхід є не стільки засобом для вирішення, скільки методом постановки завдань. Найважливіший принцип С.-С.П.: «правильно поставлене запитання – половина рішення». Це якісно вищий, ніж просто предметний, спосіб пізнання.