закон, який, на думку німецького економіста Е. Енгеля, виражає залежність частки споживання продуктів харчування від рівня доходів сім'ї; чим бідніша сім'я, тим більша частка всіх витрат повинна бути виділена нею для придбання продуктів харчування. В міру зростання доходів сім'ї питома вага витрат на харчування скорочується, частка витрат на квартиру, світло, одяг, паливо майже не змінюється, а питома вага всіх інших витрат, в т.ч. і витрат на туризм, збільшується.