Савчук Іван Григорович. Словник суспільної географії

"Словник суспільної географії" – перший в Україні авторський великий тлумачний словник суспільної географії. У ньому дано лише сучасний географічний зміст відповідних термінів і понять та не розкривається історія їх розвитку та виникнення. У всіх випадках, окрім цитат, наведено наше визначення, що може відрізнятися від думки інших науковців. При його формулюванні ми виходили з закону оберненого відношення між обсягом та змістом поняття.

“Словник суспільної географії” — єдиний в Україні науковий словник із суспільної географії рекомендований для використання у навчальному процесі МОН України. У Додатку 14. “Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році. Географія” зазначено: “Для кращого розуміння всіх термінів і понять сучасної суспільної географії радимо користуватись єдиним в Україні безкоштовним спеціалізованим науковим словником (режим доступу: https://geohub.org.ua/geography)”.

Статті розміщені за українською абеткою. Назви статей подаються переважно в однині (наприклад: “Депресивний регіон”, а не депресивні регіони). У випадку коли множина відповідної ґлоси має відмінну від усталеної в українській мові форму, остання подається у кінці відповідної словникової статті (наприклад, “Барріо... у множині барріос.”).

Після назви статті, у випадку, коли існують загальноприйняті скорочення відповідної ґлоси, останні подаються окремою словниковою статтею з відсилкою до основної назви (наприклад, “Адміністрація долини Теннессі, ТВА...”). Для іншомовних термінів дається коротка етимологічна довідка (наприклад, “Аквакультура (із латини aqua – вода + culturare – оброблювати)...” та в дужках подається оригінальне (іншомовне) написання (наприклад, “Адміністрація долини Теннессі, ТВА (з анг. Tennessee Valley Authority)...”). В етимологічних довідках слова іншомовного походження транскрибуються латинською графікою, за виключенням слів, що походять із мов, що сформовані на базі кирилиці (наприклад, “Кейрецу (з японського Keiretsu)...” і “Ближнє закордоння (із російського ближнее зарубежье)...”). У випадку використання невірного перекладу з іноземних джерел нами дано посилання на правильний переклад (наприклад, “Околичне місто (з англійського outer city) – невірний переклад каймового міста”).

У термінах, що складаються з кількох слів, на перше місце ставиться те з них, що визначає зміст даного терміну (наприклад: “Відстала країна”, а не “країна відстала”). Терміни, на статті яких зроблено посилання подано курсивом. При посиланнях на словникову статтю, в якій вказано кілька значень нами вжито посилання за формою пункт-1 (тобто перше значення терміну “пункт”). У тексті відповідної словникової статті різні значення відповідного терміну чи поняття подано за переліком (наприклад, “Регіоналізація – ... 1 ...; 2 ...; 3 ....; 4 ...”). У випадку, коли мається на увазі сукупність всіх значень відповідного терміну посилання робиться без вказівки на певне значення (наприклад, “Метрополізація (із давньогрецького – metro – матір + polis – місто)...”). В окремих статтях для кращого розуміння змісту у дужках подаються конкретні приклади вживання відповідного терміну (наприклад, “Аванпорт ... – 1) порт .... (наприклад, Бремерхафен для Бремена, ФРН)...).

Для всіх термінів і понять подано галузеві суспільно-географічні науки, в яких їх застосовують.

У всіх випадках, коли не вказано конкретний час приналежності певного об’єкта до відповідної держави, ми маємо на увазі стан, що мав місце на 01.01.2020 р.

З метою уникнення повторного означення близьких за значенням термінів, зміст яких відрізняється лише зміною об’єкту дослідження, а не його змістом застосовано загальне визначення (наприклад, зміст терміну “територіальна організація” є єдиними для суспільства, промисловості й населення тощо).

Для термінів, що мають антоніми, на останні робиться відповідне посилання (наприклад, “Антинаталізм...<…> Антонім – наталізм”).

У випадку подання цитати, відповідне джерело ставиться після словникової статті з вказуванням відповідної сторінки, з якої власне взято цитату. У разі посилання на автора у словниковій статті кілька разів, відповідні сторінки джерела подаються у джерелі за критерієм першості наведеної цитати у словниковій статті, а не відповідного порядкового номеру (наприклад, Попов А.В. Пути оздоровления окружающей среды градостроительными средствами (обзор). – М., 1976. – С. 37, 3.). Також подається посилання на відповідне джерело, коли термін є рідкісним чи маловживаним в українській суспільній географії (наприклад, “ГЛМ... <... / …>  Lexique // L’Histoire. – 2004. – № 291. – P. 87.).

Коли встановлено науковця, що вперше вжив вказаний термін чи дав його  сучасне означення, робиться відповідне посилання на автора (наприклад, “Глобальний етнічний простір... Термін запроваджено у формі “глобального українського простору” (Шаблій, 2004). <... / …>  Блій Г. де, Муллер П. Географія: світи, регіони, концепти. – К., 2004. – С. 696 - 697.).

Автор формував словник від 2000 р. намагаючись зібрати та надати правильне тлумачення термінів і понять сучасної суспільної географії. Для цього були опрацьовані праці географів: Бельгії, Білорусі, Болгарії, Бразилії, Великої Британії, Венесуели, Іспанії, Італії, Казахстану, Канади, Німеччини, Польщі, Португалії, Росії, Румунії, США, Туреччини, Угорщини, України, Хорватії, Фінляндії, Франції, Швеції, Швейцарії.


 

Савчук Іван Григорович - кандидат географічних наук. Автор і співавтор 7 наукових монографій, низки карт у "Національному атласі України" (2007) й "Історичному атласі України" (2015), 185 наукових публікацій. Науковий консультант "Екологічної енциклопедії" (2007 – 2008), автор статей у "Великій український енциклопедії" (2020). Автор і співавтор підручників і атласів з географії для загальноосвітніх навчальних закладів (від 2017 р.). Основні напрями досліджень: економічна географія і геоекономіка, геоісторія і геополітика, країнознавство.